Молоді божества
Опис
«Згруповані настанови з молодими божествами» містять 30 текстів, де Будда розмовляє з богами. Тут вживається термін devaputta замість devatā (як в попередній збірці), але різниці в значенні немає. Стиль подібний до «Повчання з божествами», однак більше наголошується на темі зречення. Деякі з цих текстів часто читають у сучасній Тхераваді: вірші «Таяна» (SN 2.8) як заклик до старанності, а проповіді про сонце й місяць (SN 2.9 та SN 2.10) — як захисні чантинги, що є й у тибетській традиції.
Сутти в розділі
-
SN 2.1: Кассапа (1) — Paṭhamakassapasutta
Божество розповідає Будді, як би воно наставляло Дхаммі.
-
SN 2.2: Кассапа (2) — Dutiyakassapasutta
Божество Кассапа говорить про те, що монах має бути медитатором, спокійним і вільним.
-
SN 2.3: Магха — Māghasutta
Божество питає Будду, яке одне вбивство він міг би схвалити.
-
SN 2.4: Магадха — Māgadhasutta
На прохання молодого божества Магадхи Будда розповідає, які у світі є світила.
-
SN 2.5: Дамалі — Dāmalisutta
Божество Дамалі стверджує, що брахман - це той, хто має невпинно старатись. Будда заперечує і каже, що брахман - це той, хто вже досяг дальнього берега, і йому більше не треба плисти.
-
SN 2.6: Камада — Kāmadasutta
Молоде божество Камада скаржиться Будді на складність шляху до просвітлення. Будда відповідає, що хоча цей шлях і важкий, благородні йдуть ним, долаючи перешкоди.
-
SN 2.7: Панчалачанда — Pañcālacaṇḍasutta
Божество Панчалачанда прославляє Будду як того, хто знайшов свободу серед обмежень. Будда відповідає, що навіть у важких умовах можливе досягнення згасання для тих, хто усвідомлений і досконало спокійний у самадхі.
-
SN 2.8: Таяна — Tāyanasutta
Таяна, божество, яке в минулому житті було лідером небуддійської секти, виголошує серію віршів на славу наполегливих зусиль і дисципліни. Ці відомі вірші часто читають тхеравадинські монахи.
-
SN 2.9: Місяць — Candimasutta
У притчі про місячне затемнення бог місяця Чандіма поглинається демоном Раху. Чандіма звертається до Будди, і Будда наказує Раху відпустити його. Ця сутта читається як захисний вірш.
-
SN 2.10: Сонце — Sūriyasutta
У притчі про сонячне затемнення бог сонця Сурія поглинається демоном Раху. Сурія звертається до Будди, і Будда наказує Раху відпустити його. Ця сутта читається як захисний вірш.
-
SN 2.11: Кандімаса — Candimasasutta
Божество Кандімаса каже, що ті, хто практикує занурення (джгану), неодмінно знайдуть визволення. Будда додає, що вони також повинні бути старанними й відкидати вади.
-
SN 2.12: Венду — Veṇḍusutta
Божество Венду (Veṇhu) звеличує радість тих, хто слідує вченню Будди. Будда підтверджує, що такі люди уникнуть смерті.
-
SN 2.13: Дігхалаттхі — Dīghalaṭṭhisutta
Божество Дігхалаттхі приходить до Будди в Раджагасі і хвалить монаха, який практикує медитацію.
-
SN 2.14: Нандана — Nandanasutta
Божество Нандана запитує Будду, хто є доброчесним, мудрим і гідним шани від божеств.
-
SN 2.15: Кандана — Candanasutta
Божество Кандана питає в Будди, хто здатен здолати течію.
-
SN 2.16: Васудатта — Vāsudattasutta
Божество Васудатта говорить, що монах має відкинути чуттєві бажання, неначе він поранений мечем. Будда додає, що так само треба відкинути уявлення про "я".
-
SN 2.17: Субрахма — Subrahmasutta
Божество Субрахма питає Будду, чи існує стан без хвилювання і тривог. Будда пояснює, що такий стан може бути досягнутий тим, хто мудрий, рішучий і відкинув все.
-
SN 2.18: Какудха — Kakudhasutta
Божество питає Будду, чи він перебуває в радості чи в печалі. Будда відповідає, що він вийшов за межі цих речей.
-
SN 2.19: Уттара — Uttarasutta
Божество каже, що, оскільки життя коротке, слід робити добрі справи. Будда відповідає, що краще прагнути звільнення, відкинувши приманку світу.
-
SN 2.20: Анатхапіндіка — Anāthapiṇḍikasutta
Божество виголошує вірш, в якому хвалить вивчення Дхамми, і приводить в приклад Саріпутту.